Талита Кум. Іноземці.

Література. Як не дивно, коли починаєш слухати цей альбом , відчуття таке, ніби відкриваєш книгу у глянцевій обкладинці. До речі, альбом дебютний (як і "Там, де нас нема" Океану Ельзи, але на цьому паралель, мабуть, закінчується - хіба що його Ви також можете у мене побачити та придбати). Але цю музику грають не новачки-аматори, і це видко хоча б з того, що музика пісень різноманітна, і досить насичена. Порівняйте "7я", "Вічна історія" та "Скажи мені, скажи" - то буде подорож від жарту до нічних проваль міста, а звідти прямо до про-латиноської жаги та жару. І у зв’язку з цим хочеться відзначити пластичність вокалу Юлі Міщенко - вона впевнено й точно передає настрої. Така собі родзинка міститься у тому, що при цьому вона залишається дещо відстороненою, ніби дивиться на все це з-за скла. Можливо, на це впливає ледь помітний акцент, манера вимовляння слів - чітка й пом’якшена разом. Ну ось ми й повернулись до присмаку літератури у сенсі звучання мови. Та й музика - дуже мелодійна, співуча, м’яка, але прохолодна, за нею відчутна тверда рука, тому й тече вона легко, наче струмок. Не гуаш, але акварелі, пастельні тони, прозорі краєвиди. Не літо, але бабине літо, дещо сонця в холодній воді, як писала Франсуаза Саган.

Антон Йожик Лейба

У якості бонусу, на диску записано анімаційний кліп на пісню "7я", але Ваш комп'ютер має розпізнавати українські імена файлів, щоб подивитись його.