Володимир Горбатюк. Пісні з Чернечої Гори.

Це буде зустріч із справжнім, немолодим вже бандуристом – Володимиром Горбатюком. І те, що він не юнак, певною мірою додає значущості тому, що він робить. Бо це буде ще й зустріч з Тарасом Шевченком. Адже зміст диску можна умовно поділити на дві частини: народні пісні на вірші Шевченка та народні пісні, які Шевченко і сам любив співати. І саме тут вік бандуриста стає значущим. З двох причин. Перша – бо вже традиційно його уявляють як людину з посивілим волоссям, за плечима якої немало пройдених шляхів. Друга – бо чим старшою є людина, тим більшим є її досвід. А від якості досвіду напряму залежить глибина, з якою музикант може спілкуватися із творчим статком Шевченка. Зараз багато співають пісень на його вірші, і інколи це навіть цікаво – якщо опрацьовано творчо. Але, як показує час, здебільшого це схоже на якусь "мильну оперу" – міняються обгортки, губиться зміст. Цього ж разу – все чисто, все просто. Вірші, голос, бандура. Так, як могло бути – і бувало – 150 років тому. Озирнутись назад, щоб зробити крок вперед. До того ж, гадаю, ті, хто цікавляться Шевченком як особистістю, оцінять додаткову роботу Володимира Горбатюка – адже не кожного дня маєш нагоду почути підбірку улюблених пісень Кобзаря.

Антон Йожик Лейба