Гурт "Сад". Доле, де ти?!

Протягом, вважай, 20-ти років девізом цього гурту залишається "Heavy metal – в кожну хату!". Як не дивно, це можна відчути навіть на цьому, акустичному альбомі. Зважаючи на те, що вся лірика альбому – це вірші Тараса Шевченка, слухати це, як мінімум, цікаво. А таким, як я, ще й дуже до вподоби. Акустика – це взагалі окремий шар у рок-музиці. Тільки на перший погляд здається, що в акустиці грати простіше, ніж з наворотами. Насправді ж акустика вимагає високої якості, чистоти виконання, звучання, більш тонкого підходу до аранжування – інакше слухати її буде просто страшно чи нудно. "Сад", безумовно – впорався. Двадцять років андеґраунду не пройшли марно, досвід і бажання роблять свою справу. Гарно. Пісні на вірші Т. Шевченка співають, м’яко кажучи, дуже часто, і стилі виконання дуже різноманітні. І тому двічі приємно, що існують люди, здатні виконати це так, щоб виникло відчуття свіжості і легкості. Інший кут зору на музику природно викликає інший погляд і на тексти. Зважаючи ж на те, що з поезії Шевченка вже фактично зроблено золотого ідола, така можливість іншого погляду – дуже доречна.

Антон Йожик Лейба