В даному випадку це не просто альбом Таїсії Повалій, адже переважна більшість представлених тут пісень має за автора (слів, або музики, або слів і музики) людину теж відому, а саме –
Євгена Рибчинського. Який, у свою чергу, є сином свого батька, а того, як легко можна здогадатися, звуть
Юрій Рибчинський. Не обов’язково було про це згадувати, але син цілком гідний прізвища свого батька, тому – чом би й ні. Ну а Таїсія Повалій гідна своєї популярності, і цей альбом таку сентенцію лише підтверджує. Як співає вона в одній з пісень, "цей дощ надовго". Мабуть, що так, бо який би її альбом не взяти – чи новий, чи якийсь із зовсім давніх – голос Таїсії Повалій завжди виразний, сильний, яскравий. Особисто мені більше подобається, коли вона співає народні пісні, але то вже просто справа смаку. Як би там не було, а співає вона гарно, і переконувати в цьому когось – то справа не для мене, а для її голосу. Він, як відомо, на цьому знається добре.