Галина Малик. Вуйко Йой і Страшна Велика Кука.

"Кожна дитина любить і має потребу вигадувати – чи якусь історію, чи уявного друга, котрого ніхто з дорослих не може побачити. Фантазія – це те, чого начебто не існує... однак воно все ж є. Вигадка – дуже вимоглива панянка, адже вона хоче не тільки початися, а ще й бути завершеною, цілісною.

Персонажі нової книги Галини Малик про вже знайомого всім вуйка Йойя вигадали Куку, проте не повністю, не до кінця. Виникло ТЕ, чого ніхто не знає: яке ВОНО? де живе? що полюбляє? Навіть невідомо, чи ВОНО добре, чи зле. А крім "вигадників", зарадити ніхто не може.

Яким буде уявний друг вашої дитини, залежить тільки від неї самої. Однак він напевне буде ідеальним, адже матиме все найкраще. Як Страшна Велика Кука, яка насправді виявилася зовсім не страшною і не такою вже й великою. До того ж, її дуже потребує гамірлива компанійка вуйка Йойя. А Кука й сама розуміє, як добре знайти себе і бути собою."

Українською мовою.

Обкладинка: тверда

Формат: 200x198 мм

Кількість сторінок: 136, ілюстроване видання

Видавець: Грані-Т, Київ

Зміст:

- Привіт, друже!

ЧАСТИНА ПЕРША.

- У невеликому містечку...

- Але якось на новосілля...

- Одного разу...

- Три дні Лишиня не грав...

- Хто ж не дав Рукаселеві доказати казку?..

- Вуйко Йой, Лишиня, Мишеня та Кріт Степанович побігли до церкви...

- Отож наступного дня...

- А на ґаночку вуйкової хатини...

- Вуйко Йой озирнувся...

- Увечері всі зібралися...

- Рано-вранці...

- А коли вони вдвох із крисанею зупинилися...

- У вуйковій голові…

- Ну, і чого ти притяг нас сюди?..

- Знайомтеся!..

- Сонечко піднялося над далекими горами...

- Вуйко Йой і його супутник...

- Як пройшли ці два дні...

- Та нарешті...

- Мене звати вуйко Йой!..

- Але ми трохи ухилилися від справи...

- Вуйко Йой не чекав такого розвитку подій...

- За всіма тими подіями друзі геть забули про рудого кота...

ЧАСТИНА ДРУГА.

- Наступного ранку...

- Вуйко Йой вийшов з хати...

- Коли сищик Пищик уже вчетверте...

- А тим часом у сканзені...

- Ет, Ілонко, які тут у нас вороги, я вас прошу!..

- Вуйко побачив, у яку хатинку зайшли жінки...

- Сищик Пищик приклав пальця до лоба...

- Увечері після закриття сканзену...

- Отож виявилося, що...

- Про всяк випадок...

- Щойно він вимовив ці слова...

- Чи мені здалося?..

- Отож невидимі вуйко Йой та сищик Пищик...

- Канцелярський Пацюк...

- Але тут озвався...

- І тут озвався вуйко Йой...

- Удома біля вуйкової хатини...

- Сищик Пищик вирушив до хатинки...

- А потім власник цих трьох очей...

- Марточка й гадки не мала...

- А біля сканзену...

- У сканзені життя йшло собі...

- Що тут зчинилося!..

- Вуйко Йой почухав чоло під крисанею...

- І тут усьому товариству...

- Треба готуватися до бою!..

- Усі вирушили до майдану...

- Леле! Такого страховиська...

- А через два дні...

- А вуйко Йой із підписаною директором заявою...

- Потім усі пішли проводжати сищика Пищика...

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ ДОВІДНИЧОК