На нас чекає подорож. Костянтин Чеченя і його Ансамбль Давньої Музики створили, без перебільшень, диво. Наприклад, зараз ми мандруємо до Польщі. Тої, яка жила та грала 200-400 років тому. Дещо з Генріка Сенкевича варто читати саме у супроводі таких записів, як цей. Звісно, тодішнє життя не було легким. Але приємно чути, що і у ньому було місце для такої тендітності. Особливо на фоні кремезних фортець зі стінами завтовшки з кілька метрів. Такий собі Давид із невід’ємним Голіафом на тлі. Як співається в одній з пісень, наша пролита кров за годину вже просто земля, а за дві – це вже квіти і трава. Тендітні квіти. Варто задивитись...
Антон Йожик Лейба











