Західно-Український камерний оркестр. Духовна українська інструментальна музика.

Привертає назва увагу, чи не так? Мою, у всякому разі, привернула. І не помилився, і задоволений, що послухав цей диск. Бо останнім часом вже дещо втомився від пісень, навіть і гарних, а тут – ані слова. Просто чисті звуки, дійсно чисті. До того ж, і оркестр не симфонічний, а камерний. Особисто мені більше подобаються камерні оркестри – більш інтимне звучання. Є в ньому якась тонка ліричність, привітність. Тому не виникає відчуття, ніби прийшов на офіційний прийом, де за плямами облич та галасом зникає щось важливе. Навпаки – відчуваєш так, ніби зустрівся з другом, і він спокійно, але яскраво розповідає тобі якісь історії. Захоплює – але не нав’язує. І коли ви нарешті прощаєтесь, то у тебе всередині залишається – тепло. Може, і не від того навіть, що він тобі розповів – а від того, як. Ось таке відчуття залишає по собі цей альбом. У мене. Але, гадаю, музика Бортнянського, Березовського, Лисенка і решти не залишить байдужими і Вас.

Антон Йожик Лейба