Це вже не перший диск чоловічого хору Надія Церкви, який потрапляє до наших полиць – і приємно, що саме так. Якщо Ви вже знайомі зі звучанням цього хору, то і самі погодитесь, що це та рідкісна краса, повз яку проходити зовсім не варто. І справа не тільки в тому, що хор виконує – звісно ж – музику духовну, а не будь-якого штибу. Мені здається, що ці голоси цілком здатні наповнити духовністю виконувану музику незалежно від того, до якого стилю вона відноситься – принаймні, якщо тільки зберегти притаманну хорові манеру. Бо, зрештою, за великою красою тут стоїть не менш велика внутрішня сила, відчути яку не складає жодних труднощів. Саме така внутрішня сила здатна не просто наповнювати – вона здатна перетворювати все, до чого торкається. Це може бути людина, це можуть бути звичайні речі – а може бути і музика... Втім, навряд чи ми колись дізнаємось, як у виконанні Надії Церкви могла б звучати звичайна світська музика – зрештою, хор складається зі священників, і подібні експерименти мають мало шансів на втілення. І нехай. Тієї краси, яку ці люди вже принесли своїм співом у світ – цілком достатньо, аби відчувати до них щиру вдячність. Тож нехай так і буде.












