Воплі Відоплясова. Країна мрій.

Приємно констатувати – "ВВ" заново видали свої попередні, легендарні вже, альбоми. Особисто для мене українська рок-музика свого часу почалася з двох альбомів. І перший з них був – "Країна мрій" гурту "ВВ". Це було окреме, абсолютно особливе божевілля – і до, і після воно було вже зовсім іншим. А завдяки "Країні мрій" я спочатку відчув, а згодом і зрозумів два моменти. Які багато чого тоді змінили – і, я знаю, не тільки для мене – у музичному світогляді. Перше: панк, себто протест, може і має бути веселим, життєрадісним, жвавим, веселковим. Бо насправді панк, гадаю, сперечається з умовностями не суспільними – на них він просто забиває болта – а внутрішніми, тобто з умовностями душі та її виховання. А ці речі, як показує досвід, неможливо пересилити, перемінити без радості в душі. Ну і друге. Будь-яка музика, якщо в ній знайшлося місце для етнічних мотивів, настроїв – змінюється назавжди, і змінює слухача. На краще. Бо така музика набуває нових вимірів глибини, вона підключається до важливого і незамінного простору – у якому живе коріння культури і світогляду того чи іншого народу. І людства взагалі. Власне, на сьогоднішній день цю теорему доведено стількома прикладами цікавих музичних проектів, що можна вже, мабуть, вважати її аксіомою. От за які речі можна б подякувати альбомові "Країна мрій". Ну і просто за те, що ця музика була і залишається – кльовою.

Антон Йожик Лейба