Поява нового альбому від Енвера Ізмайлова не може не радувати – здається, ця людина просто не вміє робити погану музику. На відміну від попереднього альбому, цього разу він знов грає не сам – але, як відомо, гарним маслом каші не зіпсуєш. Та, зрештою, в центрі уваги все одно залишається саме він, його майстерність. Коли слухаєш цю музику, бачиш не швидкі рухи пальців, не технічну віртуозність – а душу, теплу і щиру. Бачиш уважний погляд, здатність сприймати чужий біль, як свій, відчуваєш м’який гумор – і вміння сприйняти, прийняти, не осудити. Мені здається, це музика людини, яка мандрує світом, не заплющуючи очей. Яка бачила майже все – але не втомлюється, не лінується вчитися і далі, кожного дня, кожної нової зустрічі. І тому вміє бачити в людині – людину, а не зовнішні обставини. Бачити головне – і передавати це головне у своїй творчості. Відчувати любов – і втілювати її у своєму житті. Хіба не таким має бути справжній громадянин світу – і хіба не так мав би жити кожен, хто приходить у цей світ? Втім, про це вже кожен з нас міркує сам, наодинці з собою – тож своє не нав’язую. А про "Around the Black Sea" скажу ще лише одне: шкода, що окремі п’єси, та й сама платівка, закінчуються раніше, ніж хотілося б. Ось коли достеменно розумієш, що година – це так мало...
Антон Йожик Лейба
Енвер Ізмайлов – електрогітари, вокал, перкусія
Леніє Ізмайлова – вокал (3,7,8)
Гасан Мамедов – скрипка (4)
Рустем Барі – перкусія (3,4,8)