Н.Три. Якби я міг знати...

Цілком очевидно і не випадково, що назва гурту напряму асоціюється з англійським "ентер", французьким "антре", і так далі. Так, саме цим хлопці і займаються – відкривають, прочиняють двері, шукають і знаходять виходи. Не зважаючи на молодий вік – всього лиш три роки – Н.Три встигли стати одним з найбільш цікавих київських гуртів. В принципі, останнім часом з’явилася ціла нова формація молодих і перспективних українських гуртів – так от, Н.Три на загальному тлі, м’яко кажучи, не губляться. Навіть одних їхніх текстів вже цілком вистачило б для того, аби вигідно вирізнятися з-поміж більшості – однозначно. Бо тут не просто емоції та побутові сцени, тут – справжні питання, справжні пошуки відповідей. Це, якщо хочете, вже таки схоже на рок-поезію – хоч би яким розмитим не було таке визначення. Ну і плюс – власне, музика. В ній чудово сполучаються дві яскраві складові. З одного боку, це потужне рок-звучання у класичному розумінні – просто рок як такий. З іншого – багато важить тепла свіжість, яка виникає завдяки участі не зовсім ординарних, як для року, інструментів – сопілки, акордеону, домри. Тобто, для фольк-року це було б нормально, але тут – вони звучать якось інакше, по-міському, практично не створюючи суто фолькового забарвлення. Це незвично – і тому цікаво. Радимо поцікавитись.