ТІК. ЛітераДура.

"ТІК" – гурт, який з першої ж пісні завоював симпатії всієї країни. Причому це не був марш або гімн протесту, ніякої героїчної лірики, патетики, апломбу – ні. Вони просто спокійно, із дещо сумною усмішкою заспівали про "...дивні створіння без мозгів і без коріння" – і цього вистачило. Втім, це не єдина пісня, яку можна б цитувати – в удаваній простоті текстів криється чимало своєрідних перлів. Чого вартий тільки рядок про те, що "совєти" не построїли комунізм, бо в них не було сексу, а був алкоголізм"... Зрештою, сміються вони не над кимось, а над собою – і такими ж, як самі. Ми. І смішок цей не жорсткий, а навпаки – добродушний, м’який, бо є в нім розуміння, і немає справжнього осуду. Людей не потрібно виправляти – достатньо просто любити, зі всіма помилками і недоліками. Тоді, можливо, вони і самі захочуть щось виправити... Це – що стосується літератури. А стосовно музики – це сучасний міський фольк-рок, в якому акордеон та труба відіграють далеко не останню роль. І зовсім не випадково ж, мабуть, у записі тих самих "Оленів" прийняв участь "Ляпіс Трубєцкой". Споріднені душі, як відомо, тягнуться одна до одної – а тут спорідненість цілком очевидна. Отже, зустрічайте – мабуть, один з найбільш привітних дебютів останніх місяців, легкий, але зовсім не порожній "ТІК".

Антон Йожик Лейба