Друга Ріка. Мода.

Оскільки попередня платівка гурту, "Денніч", являла собою, власне, збірку кращих пісень плюс один свіжий хіт – ясна річ, шанувальникам Другої Ріки хотілося вже якомога скоріше почути справжній новий альбом. Як відомо, автомобільна аварія стала причиною затримки у виданні платівки – і серйозного переосмислення нового матеріалу. Нові думки, почуття і, як наслідок – нові тексти. Тобто, вони не просто свіжі, а й дещо інші у порівнянні з тими, до яких вже встигли звикнути. Валерій Харчишин мав нагоду заново подивитися на життя та його цінності, на творчість та її змістовність – і з цієї нагоди скористався. Схоже, ось воно, нарешті, і сталося – те дорослішання, яке назрівало у попередніх альбомах гурту. Якщо раніше однією з основних фарб був юнацький романтизм, то нині його місце поступово займає простий, без пафосу, погляд в очі. Ті самі слова про любов, і смерть, і небо, і життя – але сенс в них звучить тепер інший. І цей сенс, мабуть, поспішав бути озвученим – в результаті альбом не звучить остаточно розчесаним і прилизаним. Це дуже добре – бо виникає відчуття свіжості, відчуття живої розмови.