Контрабас. Контрабас.

На сьогоднішній день, як відомо, склад і звучання Контрабасу змінилися доволі серйозним чином. Отже, дебютний альбом є одночасно і раритетним свідченням – такого Контрабасу, як тут, більше не існує вже ніде, крім паралельних альтернативних світів. Трохи шкода – бо було таки прикольно. Але й не дуже шкода – бо нинішній Контрабас, зазнавши змін, не стає гіршим, стає іншим. Втім, про результати змін говорити ще дещо зарано – на відміну від перших підсумків. А підсумки такі: у площині молодої української музики Полтавщину представлено не надто густо, і Контрабас тут з’явився зовсім не так давно. Тож тим більш приємно, що свіжа команда одразу заявляє про себе уміхнено, барвисто – хочеться продовження. І не тільки тому, що просто цікаво, як гурт звучатиме тепер, з інструментами власного виготовлення. Хочеться продовження, бо щирість і якісна простота, які звучать на першому альбомі – підкуповують. Стосується і текстів, і музики, і настроїв – чесно, ясно, без позування. Привітно.