Тричі. ПоНеДілОК.

По = Сашко Положинський, гурт Тартак.

НеДіл = НеДіля (Едуард "Діля" Приступа), гурт НеДіля.
ОК = Орест Криса, гурт Татхагата.

А всі разом вони – проект Тричі. Десь так зо два роки знадобилося цьому троїстому союзу, аби остаточно достигнути – і, виправдовуючи всі сподівання, напій вийшов дійсно цікавий і достойний. Такий не хильнеш одним махом, щоб наступної миті забути – ні, тут захочеться смакувати, повертатися неодноразово. Хоча би з тих міркувань, що подібної музики ніколи і ніде не видається надто багато. А приємність цієї музики в тому, що вона живе на межі між абсолютно різними стилями, бере щось від кожного, але не належить уповні жодному з них. Тому кельтський фольк, мелодекламація, фольк український, гіп-гоп, чистої води рок, фольк ямайський, а також ліричні акценти у різних стилях – все це чудово переплітається з класичною та сучасною українською поезією, а також трохи і прозою. Втім, навіть якщо не прислухатися до текстів, альбом все одно звучить, як якісна література. В тому сенсі, що музика практично кожної пісні – це не просто акомпанемент, хай би який чудовий. Це – насичена, виразна розповідь, цікава вже сама по собі. І всі учасники цього дійства виступають тут начебто у звичних амплуа – але ми часто бачимо дещо інші ракурси, це здорово. Крім того, на платівці залишили важливий і приємний слід такі люди, як Олег Артим (Фактично Самі) та Росава – це теж плюс, безумовно. Зрештою, весь цей альбом – великий і радісний плюс для кожного, хто поважає творчий потяг до усміхнених експериментів. Тож – най вам всім буде тричі затишно в цей понеділок...

Антон Йожик Лейба