Микола Свидюк. Вечори біля моря.

Все ж, як не крути, а стара естрадна школа – якщо вона мала місце – неодмінно дається взнаки. У випадку з Миколою Свидюком наявність у біографії досвіду цієї школи є очевидною. Естрадні виконавці нового покоління так не співають – жоден з них. І, коли звучить такий вокал, як у Миколи Свидюка – часом стає шкода, що немає сьогодні наслідників у цієї науки, немає виконавців з такими голосами. От начебто ж не демонструє він якоїсь там вокальної еквілібристики надзвичайної, і пісні не так, щоб надто складні, вірно? Але ж чіпляє – просто приємно слухати, і все тут. А коли натрапиш на таку пісню, як, наприклад, "Дві тополі" – то ще й здивуєшся, чому всі решта не зроблено в тому ж ключі. Бо цю пісню зроблено – просто і гарно. Навіть дещо шкода, що лише її. Втім, у звучання ритмів сучасної естради теж є чимало прихильників – отже, диск однозначно принесе задоволення багатьом з них.