Андрій Кириченко. Bees & Honey.

Цей альбом Андрія Кириченка в Україні знайти сьогодні доволі нелегко – а шкода, бо він заслуговує на те, аби бути якісно почутим. Напрочуд спокійний, м’який, просторий – він несе в собі краплі і спалахи, міфічні радіохвилі і прочинені вікна, за якими чутно і голос міста з його каменем, склом і металом, і голос людині в місті – з її сміхом, турботою, сном, ранковим питанням і вечірньою відповіддю... Крім того, Ви знайдете тут привіти від десятьох приятелів Андрія зі всього світу – і це, поза сумнівом, дуже достойні привіти. Будь-яка музика – і особливо така, експериментальна – сприймається нами суб’єктивно, це ясно. Але не всяка музика здатна зробити таке сприйняття об’єктом реальності, об’єктом уваги, естетичною складовою. Іншими словами і конкретніше: простори, зокрема, Андрія Кириченка – незалежно від того, які саме суміші він готує того чи іншого разу – це завжди запрошення до дуже інтимного, себто приязного, тихого-уважного діалогу. Саме діалогу – увага слухача створює цю музику разом із музикантом, тому кожного разу ця музика може бути суттєво іншою. І – має бути іншою. Адже уважність призводить до того, що ти нарешті помічаєш: цей світ є іншим абсолютно кожної миті, він міниться постійно. І ти, хто помічає течію – і є цим світом, є цією течією. Не завмирай.

Антон Йожик Лейба