v4w.enko. Harmonic Ratio.

Чи не здається Вам, що цей альбом має доволі парадоксальну назву? Парадоксальну не настільки, щоб виявитися беззмістовною – та все ж у достатній мірі, аби спонукати той самий ratio (у значенні "розум") до кусання власного хвоста. Це до того, що розум наш наче і прагне гармонії, але чомусь трактує її, як тотальний спокій – у якому вже не здатен сам себе ідентифікувати, і тому цього стану уникає. Тож всякий раз, досягнувши певного спокою, робить якийсь наступний крок – порушує рівновагу, провокує рух, аби в цьому рухові себе віднайти, пізнати. Іншими словами, шукаючи гармонії – постійно біжить від неї, оскільки боїться загубитися, розчинитись. Ну а страх як такий – кепський помічник у будь-якій справі, від вибору парасольки і до самопізнання. Та час від часу звідкись виникає розуміння, що тут нема чого боятися, бо йдеться насправді не про статичний стан, а про рух – тобто, константою має бути саме динаміка, або балансування між інтуїтивним та раціональним. Але – динаміка у спокої: коли головний рух відбувається всередині, і зовні не виникає зайвої метушні. Ось таку приблизно мапу вимальовує мені цей альбом... Хоча, якщо послухати його іншого дня, або ж просто трактувати назву як "гармонійне співвідношення" – картина, мабуть, буде дещо іншою. Втім, для платівки це тільки плюс – бо свідчить про те, що вона залишає вільний простір для сприйняття. А в тому, що простір цей не є порожнім – можете не сумніватися.