Izzet. Fraon.

Іззет Аблязов робить дещо особливе – однозначно. Якщо в першому альбомі він співав власні пісні, то в другому вже поклав на ритми реґі татарський фольклор – і це звучало класно. Цього ж разу – Izzet легко і гарно переплітає реґі з фольклором кримських циган. Щоправда, тепер реґі виступає в якості не основи, а прикраси. І, можливо, тут варто говорити вже навіть не так про реґі, як про даб? До того ж – все оздоблено візерунками, в яких одночасно звучать і Балкани, і Середня Азія. В підсумку вийшла суміш і глибока, і радісна. Особливо в плані піднесеного настрою виділяється бонус – останні три пісні. Вони наче відсилають нас до першого альбому Іззета – але вже на дещо іншому рівні, бо сприймаються тепер крізь призму більш пізніх записів. Словом, здорово, що після довгої перерви музикант повертається – і не з порожніми руками, а з добрим гумором і цікавою музикою. Власне, хто робить зараз для кримського фольклору те, що робить Іззет? Нажаль, практично ніхто. Хіба що можна згадати Енвера Ізмайлова – але то вже зовсім інша пісня...

Антон Йожик Лейба