Грай, моя бандуро. Пісні на вірші Д. Луценка.

Дмитро Луценко – з тих людей, чий внесок у розвиток класичної української естради неможливо переоцінити. Так багато віршів ним написано, так багато з них стали улюбленими піснями кількох поколінь... А скільки з цих пісень вважаються вже давно народними? Не порахувати, звісно, але далеко не одна. Та й не дивно, адже не тільки вірші, а й музика писалася справді гарна. З ним співпрацювали кращі композитори того часу – Л. Ревуцький, К. Данькевич, П. Майборода, В. Верменич, І. Шамо. Дійсно кращі – як і сам він. Його вже давно немає, але його вплив триває і досі, його вірші досі залишаються зразком – більш правдивого підтвердження таланту, ніж перевірка часом, не існує. Творчість Дмитра Луценка цю перевірку досі витримує – легко. Ви й самі можете запросто в цьому переконатися, послухавши диск. Тим більше, що тут всі пісні звучать у супроводі бандури – дивний інструмент. Його звучання здатне інколи зупиняти плин часу. Хоч і тимчасово...