Karbido, Юрій Андрухович. Цинамон (з додатком "Індія"). (CD + miniCD). /digi-pack/

Можливо, Юрій Андрухович не надто і перебільшував, кажучи, що не чекав якогось зовнішнього резонансу від роботи з Karbido – просто мав велику втіху від самого процесу. Але аншлаги протягом всього "цинамонового" туру – вже факт, і то приємний. Бо це зайвий раз доводить, що "підземелля" в сьогоднішній культурі – це не запилюжені закапелки аутсайдерів, а великий і потужний ґрунт, на якому напрочуд густо зростають як химерні-гострі-одвічні питання, так і прості до парадоксальності відповіді на них, відкриті на всі шість сторін світу. Знаєте, як то кажуть – "хороших людей більше, просто погані краще зорганізовані". Так само і з чудернацькою музикою – тільки й того, що переважно її слухають не у натовпі, а наодинці. А так – все так само просто. Зрештою, ну що тут, коли грубо? Психоделічний пост-рок з джазовим присмаком, тексти-картинки, що пропускають прямо по собі межу між прозорістю, маргінальністю і гротеском, плюс авторський виклад цих текстів. А в сумі – все зроблено так філігранно, і ця уявна простота містить стільки шарів, натяків і проходів, що рука банально не підіймається витягнути платівку з програвача. І наче ж немає тут простору вселенського масштабу, проте наявний простір нагадує той сир, у якому чим більші діри – тим більше він смакує, бо в кожній дірці – свій відлік і напрямок часу...