Ось уже кілька місяців ходять уперті чутки, нібито Брати Гадюкіни мають серйозний намір видати новий матеріал. І нібито виглядатиме він як щось середнє між симфонічною казкою та рок-оперою. Невідомо, чи це стане реальністю, і чи прийматиме в цьому участь Кузя – наразі нам лишається тільки вірити чуткам і сподіватися на краще. Ну а щоб чекати було цікавіше, щоб час минав непомітно, а власне ім’я не припадало порохом – Брати Гадюкіни вирішили порадувати шанувальників новою компіляцією. Цього разу до обрання теми, як і до оформлення диску, хлопці підійшли з фірмовим гумором – зрештою, Брати Гадюкіни, як ніхто інший, дійсно заслуговують на власну збірку любовних балад, з ідилічним малюнком на рожевій обкладинці. Хто б шо б не казав, а у нас поки-що немає інших панків, які б настільки глибоко і всебічно висвітлили у своїх піснях тему щасливого, нещасливого, випадкового, меркантильного, загадкового, незаконного, патріотичного, платонічного та плотського кохання. І при цьому – не зрадили собі, тобто сльози, патетику, соплі і депресії вони залишили на поталу менш свідомим громадянам. Для себе ж обрали – здоровий пофігізм. За що і отримали, в результаті, всенародну любов. Ось така історія.