Ігор Мамушев. Вигадай собі Ісландію. /digi-pack/.

Програма, яка склала новий альбом Ігоря Мамушева, виникла доволі спонтанно. Все почалося з пари п’єс для вистави "Весілля Фігаро" – і слухачам так сподобався новий підхід, що Ігоря стали просити про продовження. Власне, він продовжив – так з’явилася ціла програма не фортепіанної, як це було раніше, а синтезаторної музики Ігоря Мамушева. Інший інструмент – це інші можливості, інша естетика, інший погляд. Не настільки інший, щоб не впізнати ліричну, прозору, м’яку манеру – але цілком достатньо, щоб можна було свіжим оком глянути на давнього знайомого. Втім, здається, головне тут не в змінах, оскільки вони більше стосуються форми, а не змісту. Бо – це музика тиші, внутрішнього діалогу, музика уважного спостереження за собою в світі і за світом в собі. Якщо музикант чує в собі таку тишу – не так і важливо, візьме він фортепіано, електронні клавішні чи камерний оркестр. У будь-якому разі це буде щось світле.