Національний заслужений академічний український народний хор ім. Григорія Верьовки. Ой там, за лісочком.

Оскільки маю знайомого, який працює в аеропорті, можу стверджувати впевнено: відлітаючи з України, платівки саме цього українського колективу люди питають чи не найчастіше від усіх. Як не крути, а Національний хор ім. Г. Верьовки – це справжня, яскрава, самобутня легенда. Жива. Між іншим, у 2008 році хор святкуватиме 65 років від дня заснування – а життя вирує і дотепер: численні гастролі, дослідження, успіхи, праця, усвідомлення... Творчість. Слід при цьому зазначити, що учасники хору збирають не тільки народні пісні, танці, інструментальну музику. Це – справжня лабораторія, в якій вивчаються також і обряди та звичаї зі всієї України. Тут співпрацюють власне хор, оркестр, танцювальна група, навчальна студія, ансамбль "Цвітень" – непересічна співдружність яскравих людей, що і казати. Між іншим, саме звідси почався і шлях однієї з кращих виконавиць українських народних пісень – Ніни Матвієнко. Вона не один рік була його солісткою... Словом, є чим по праву пишатися – і є того багато. Якщо ж прийняти до уваги, що донедавна записи хору знайти було фактично неможливо, бо нові не з’являлися, а старі не перевидавалися... Гадаю, лишається тільки привітати всіх – нас, вас, їх – із тим, що довгоочікуване сталося. Мовчанку нарешті – перервано!