Є загальне враження щодо всієї серії. Просте. Дякувати небові, є ще на нашій землі люди, які, на відміну від більшості з нас, не тільки слухають пісні. Люди, які співають. Люди, які записують.
Так вже склалося, що поліський фольклор має славу дуже консервативного та архаїчного. Воно і зрозуміло, бо ця місцевість споконвіку була, завдяки особливостям ландшафту, доволі важкодоступною. Тому і впливати на місцеву культуру було важче, ніж в інших місцях. Але, з іншого боку, ті, хто сюди добирався, залишалися вже надовго – і тому тут мав місце глибокий синтез германо-балто-слов’янських культур. Так кажуть історики (у більш-менш вільній інтерпретації). А значить – тут є, що знаходити. Цей альбом з’явився як результат досліджень, проведених за останні десять років. Записи робилися не в студії, а в умовах сільського побуту, на непрофесійну апаратуру – і, таким чином, вони відтворюють атмосферу поліської хати, вулиці. Це, гадаю, не можна вважати за недолік, бо природність, невимушеність виконання варта такого підходу. Так і бачиш зморшки коло очей, натруджені руки, потемнілу від сонця шкіру. Проста, тепла, суха музика співу – як зморшки, як руки натруджені. Важко пояснити або описати, але ці голоси – світяться. Тихо так.
Антон Йожик Лейба
Серія "Етнічна музика України" – результат багатьох етнографічних експедицій до різних регіонів України. Компакт-диски серії поєднані стильним оформленням. В яскравих буклетах Ви знайдете інформацію про місцевість, де зроблено запис, розповіді по виконавців, тексти пісень тощо. Інформація українською та англійською мовами.