Василь Мельникович. Гуцул-хуліган.

Інші записи Василя Мельниковича вже з’являлися у нас раніше – тож, можна сказати, знайомі давно. І все одно, слухаєш – і диву даєшся, наскільки актуальною може бути коломийка, написана кілька, а то й кільканадцять років тому. Щоправда, в даному випадку про аж настільки старі коломийки не йдеться – хоча кілька популярних у минулому мелодій ви таки почуєте – і тим не менш. А раптом вся справа в тому, що Україна застрягла в якомусь повільному часі, а то й просто міжчассі? Тобто, світ навколо може й мінятися – одначе у свідомості нашій не міняється майже нічого, тому й проблеми дошкуляють ті самі, що і рік, і сто років тому. Так чи ні? Ну, то вже кожен саме себе спитає – ну а Василь Мельникович радо дасть привід і для таких от роздумів, і для сміху, і для танцю заразом. Бо, як ми вже колись казали, коломийка лишається, мабуть, найбільш гострою формою українського пісенного гумору. А часом – і найбільш безсоромною..