Мертвий Півень

Культова група Львова, Мертвий півень - це більше, ніж просто добра рок-музика. На концерти "МП" приходять три, якщо не чотири, покоління. Виступати група розпочала 1990 року на фестивалі молодіжної урбаністичної культури "Вивих". Організований Студентським братством, цей фестиваль сформував середовище, більша частина якого зараз є Мистецьким об'єднанням "Дзига" (на чолі з харизматичним Маркіяном Іващишиним).
В контексті студентської (і не тільки студентської) революції кінця 80-их - початку 90-их років Мертвий півень був своєрідним втіленням духу часу. Але показово те, що Півень весь час змінюється, вміє не бути анахронічним і, водночас, не підкорятись моді.
Музиканти Мертвого півня - це, знову ж таки, більше, ніж просто музиканти. Фронтмен - поет Михайло Барбара - у 1993 році став Академіком Бу-Ба-Бу (премія, яка присуджується за кращий вірш року). Довгий час - ведучий на радіо "Люкс", зокрема програми "Нічні читання".
Гітарист Мертвого півня Роман Чайка - найпопулярніший у Львові ді-джей і радіоведучий (псевдо - DJ Seagull). Автор значної кількості пісень "МП", як композитор посів щасливе 13 місце в Україні. Має також свій сольний проект "ССС" (СігалСпоживСпілка).
Бас-гітарист Олег (Джон) Сук - деміургійна особистість львівського музичного середовища. Почав від групи "Катарсис", джазового квартету "Мелодром", потім був легендарний "Клуб шанувальників чаю", автор багатьох музичних проектів, як от проект "Є" (1995), в якому взяли участь більше 40 музикантів, а також "Ох", "Вогні великого міста". Олег також бере участь у проекті Руслани Лижичко "Дзвінкий вітер" (група "Клуб шанувальників чаю"), у проекті Віктора Неборака "Неборок", продюсує нові доробки груп Горгішелі, "Окрема територія".
Найзагадковіша і найспокійніша постать - гітарист Юрко Чопик. Він - незмінне уособлення стабільності і гармонії - як на сцені, так і в житті.
Через руки (і вуха) ударника Андрія П'ятакова пройшла ціла армія львівських (і не львівських) музикантів - як звукорежисер "Студії Лева", П'ятаков розпещений увагою музичної братії. Грає також в групі "Окрема територія", бере участь у проектах "Дзвінкий вітер", "Вогні великого міста".
Всі згадані музиканти "МП" є також учасниками сесійної групи "Їжак" (Львів-Філадельфія).
"Мертвий півень" є лауреатом фестивалів "Вивих" (1990, Львів), "Червона рута" (1991, Запоріжжя), "Марія" (1993, Трускавець), "Альтернатива" (1994, Львів), визнаний кращою акцією фестивалю "Bardentreffen" (1994, Нюрнберг).
"Мертвий півень" дотримується так званої "концепції мистецького трикутника". З самих початків, ще коли "МП" декларував себе як "концептуальну формацію", "півні" писали музику тільки на найкращу українську поезію, переважно своїх сучасників і колег, як от Юрія Позаяка, Юрія Андруховича, Віктора Неборака та багатьох інших. Окрім того, "МП" може похвалитись дружбою з найкращими львівськими художниками, більше того - з художниками, котрі вже мають зірковий статус. Володимир Кауфман, наприклад, оформлював альбом "Підземне зоо" (майже повністю оснований на поезії Юрія Андруховича), а наразі дизайн та оформлення альбому "Шабадабада" - також його рук справа. Альбом "Вибране 1989-1997" оформив не менш відомий в Україні та за кордоном художник - Володимир Костирко. Група "Мертвий півень" є почесним членом Асоціації українських письменників. З початку 1997 року "МП" репрезентує спільний проект з президентом АУП Юрієм Покальчуком. Сам Покальчук називає "МП" своєю "музичною alma mater". Справді, жодна літературна акція президента АУП не обходиться без участі музикантів "МП". Їхня співпраця частково зафіксована на альбомі "Вогні великого міста", але переважну частину поетично-музичних ідей можна було почути тільки на аупівських акціях.
інформація, фото (світлини люб'язно надані Юрком Зеленим (ФДР-Радіоцентр) з офіційного сайту гурту: http://deadrooster.org.ua/