Ігор Борко

Унікальні таланти, на жаль, нерідко губляться на шляху до визнання. Принаймні, аби досягти успіху, декому не вистачає життя. Творцям матеріальної культури щастить більше, наприклад, художникам: Модільяні чи Ван Гог, з якого кепкували сучасники, тепер на вершині слави. А як бути співакам, чий голос потребує визнання за життя? Уявімо на хвилинку, що Солов'яненко так і залишився б викладачем геометрії або Паваротті співав би в гондолах, тішачи туристів у Венеції... Це була б кричуща несправедливість.

Тенор Ігор Борко... Заслужений артист України, лауреат міжнародних конкурсів, прима Національної опери, майстер бельканто, він чарує всіх шедеврами світової класики та української музики з майстерністю, яка притаманна тільки великим оперним співакам. У його голосі вдало сполучаються лід і полум'я, віртуозність і масштабність, а достатня потужність підкреслює золотистий відтінок тембру — такі артисти становлять світову славу України, утверджують її авторитет. Нині співак зачаровує Європу епохальними творами — "Реквієм" Верді та "Стабат Матер" Дворжака, та був час, коли Ігор Борко хотів назавжди покинути музику. Чому? Певно тому, що він — максималіст. Окраса багатьох творчих колективів, блискучий соліст Національного будинку органної та камерної музики, він усе життя мріяв стати оперним співаком. І дивним чином залишався за межами театру, хоча всі знали, що є такий Борко, якого люблять численні шанувальники. Але... Для того, щоб на нього звернули увагу, треба було спершу зачарувати Німеччину, Іспанію, Францію. Саме у Франції надійшла доленосна пропозиція заспівати оперу в... Україні.
Драматична життєва доля стала запорукою того, що спів Борка набув глибинної чистоти-щиросердності.
Перед тим, як поступити (по другому колу) в Київську консерваторію, Ігор Борко співав в Національній капелі бандуристів, в чоловічому квартеті Явір, у військових ансамблях, закінчив музичний факультет педінституту імені М. Драгоманова. У консерваторії Ігор став останнім – улюбленим і блискучим учнем незабутнього Костянтина Огнєвого.
Перед тим як розпочати оперну кар’єру у Державному Одеському театрі опери та балету і згодом в Національній опері, Ігор Борко з дивовижною стабільністю перемагає у престижних конкурсах вокалістів: на другому Міжнародному конкурсі імені М. Дестінової (вона співала разом із Карузо) у Чехії, на 34-му Міжнародному конкурсі оперних співаків імені Франциско Віньяса в іспанській Барселоні (знаменитий італійський тенор Луїджі Альва здивовано констатував: "Я не знав, що в Україні можуть бути співаки такого високого класу"), на 8-му Міжнародному конкурсі оперних співаків імені Вінченцо Белліні в Італії (президент конкурсу Марчелло Аббадо порівняв голос Ігоря Борка з голосом видатного італійського співака Беньяміно Джільї)...
автор: Володимир Коскін
інформація, фото з http://www.vox.com.ua/ та http://www.vox.com.ua/