Шульженко Клавдія Іванівна (11(24) березня 1906, Харків - 17 червня 1984, Москва) - відома українська радянська співачка, акторка театру і кіно, народна артистка СРСР (1971).
Клавдія Шульженко народилась в родині бухгалтера Головного управління залізної дороги Івана Шульженка. Почала виконувати народні пісні в кінці 1920-х рр. У 1923 році стає артисткою Харківського драматичного театру. У 1928 році – співочий дебют на сцені Маріїнського театру в Ленінграді. У 1931 році Клавдія Шульженко грає у прем’єрній постановці вистави "Умовно вбитий". Музику до цієї вистави написав Дмитро Шостакович, а за диригентським пультом стояв Ісак Дунаєвський. В 1936 році були зроблені перші грамофоні записи Клавдії Шульженко.
Шульженко отримала всесоюзне визнання завдяки виконанню фронтових пісень "Синий платочек", "Давай закурим", "Друзья-однополчане" та iн. На початку війни Шульженко опинилась в на Ленінградському фронті, і лише за час блокади Ленінграда дала понад 500 концертів для солдатів. Протягом війни Шульженко разом з оркестром Володимира Коралі, її чоловіка, гастролювала по діючим частинам радянської армії. В день перемоги, 9 травня 1945 року, Клавдію Шульженко було нагороджено найвищою радянською військовою нагородою – орденом Червоної Зірки.
Після війни Клавдія Шульженко продовжила свою концертну діяльність. У 1971 році отримала звання народної артистки СРСР, у 1976 отримує орден Леніна.
Померла 1984 року у Москві і була похована на Новодєвічому кладовищі.
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.