Мишуга був співаком з Божої ласки. Коли Карузо заливав блиском сили й металю, то Мишуга чарував, а вражіння, яке викликала його гра, то була тайна експресії, настрою, переконуючої сили, гіпнози і дечого, що виривалося з-під всякої аналізи. В цьому було щось, про що говорив великий Еверарді: не звук співає - співає душа!
Олександр "Філіппі" Мишуга увійшов до плеяди співаків, котрі на зламі XIX - XX ст. творили зоряну епоху вокального виконавства. Але, мабуть, жоден з них не починав своєї кар'єри в таких обставинах, як це довелось робити Мишузі.
Олександр Мишуга народився 20 травня 1853 р. в сім'ї простого шевця із села Новий Витків, що на Радехівщині, Пилипа Мишуги (згодом він увіковічнить ім'я свого батька у артистичному псевдонімі Філіппі). У 1868 р. батько взяв сина із собою до Львова на храмове свято. У соборі святого Юра він так захоплено підспівував церковному хору, що на нього звернув увагу регент Микита Гатман і влаштував хлопця до дяківської бурси. Потому були виснажливі і нужденні роки навчання в гімназії та вчительській семінарії, праця вчителем у Львові. Проте мрія стати професійним співаком не покидала його. Вона привела молоденького вчителя в 1878 р. до найбільш шанованого у Львові педагога співу, професора консерваторії при Галицькому музичному товаристві Валерія Висоцького. Сам в минулому славний співак (бас), Висоцький виховав цілу плеяду оперних артистів найвищого рівня, у нього навчались і українські співаки, в тому числі й Соломія Крушельницька. Навчання виявилось настільки успішним, що вже 14 вересня 1880 року Мишуга постав на сцені перед львівською публікою в опері С. Монюшка "Страшний двір". Відгуки і меломанів, і преси були дуже прихильними до молодого співака. Заохочений своїми першими успіхами, Мишуга вирішує продовжити студії у Мецці всіх співаків - в Італії. Найбільшою перешкодою до здійснення мрії був брак коштів, проте шанувальники його таланту зібрали 1200 золотих ринських, і в 1881 р. він вирушає до Мілану.
Подиву гідна цілеспрямованість і наполегливість, з якою Мишуга опановує в Італії свій фах: крім занять співом він вивчає анатомію і фізіологію, оволодіває італійською, німецькою, російською, англійською, французькою мовами. Досить швидко Олександр Мишуга пробує свої сили на італійській сцені. В 1883 р. відбувся дебют молодого співака в театрі м. Форлі в ліричній опері німецького композитора Ф. Флотова "Марта". Ця прем'єра стала його справжнім тріумфом, і одразу він отримує десятки привабливих пропозицій з найкращих театрів Європи. Він співає в Мілані, Турині, Варшаві, Кракові, Києві, Санкт-Петербурзі, Берліні, Лондоні, Відні, Парижі... Критика не шкодує для його голосу, артистичного таланту найвищих похвал, публіка шаленіє від захвату, вистави з його участю всюди проходять з аншлагом. Він був блискучим Герцогом у "Ріголетто" Верді, зворушливим Йонтеком у "Гальці" Монюшка, вражаючим Фаустом в опері Гуно - зрештою, кожна з десятків його ролей залишила глибокий слід в історії оперного мистецтва. Та де б не був Мишуга, ніколи не забуває своїх рідних країв і часто відвідує Львів з концертами, включає в програми українську музику. Солоспіви М. Лисенка, В. Матюка, арії з опери С. Гулака-Артемовського завжди прикрашали його програми.
Любов Кияновська,
професор, доктор мистецтвознавства
фото з: http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/8029/4220068029.html