Ну от і вийшов, нарешті, другий альбом – чекати довелося практично два з половиною роки. Щоправда, цей час не був надто порожнім – Esthetic Education встиг видати макси-сингл і концертний альбом. Та все одно, на нову студійну роботу чекали з нетерпінням – гурт з першої ж спроби став яскравим, непересічним явищем на українській сцені. Власне, глобальних змін тут не сталося, музика Esthetic Education залишається дійсно особливою. І – гурт продовжує виправдовувати свою назву. Він легко сполучає дещо знервовану манеру інді-року з кращими проявами брит-попу, з прохолодною емоційністю скандинавського андеґраунду. Втім, це просто відносні визначення. Інакше кажучи, легка, граційна мелодійність плюс ярий натиск – елегантність і, в той же час, величезне напруження всіх сил. В цій музиці одразу кілька шарів, різнопланових течій. І інколи вони перетинаються, борються – і тоді звучання боротьби поглинає всі інші звуки. А інколи – вони просто течуть паралельно і прозоро, і тоді можна бачити одразу на кілька відстаней вглиб. Як і душа людська – то каламутна, а то ясна. Але, у будь-якому випадку, жива. Принаймні – допоки не байдужа.
Антон Йожик Лейба
escucha....