Esthetic Education. Live At Ring.

Не знаю, хто там як, а для мене, як і раніше, очікування нового альбому від "Esthetic Education" було радісним. Тому що сподобався мені проект від самого початку, і ще жодного разу поки що не розчарував. Ідея подобається, і музика, і ставлення до неї – музики, тобто. Хоча детально пояснити це, мабуть, не зміг би – але дуже чітко відчуваю тут ставлення до музики як до мети і способу існування, а не продукту, хай би там якого якісного. Вважаю, саме це приводить гурт до балансування на тонкій межі – рок, поп, арт, магія, хліб та видовища, спокуса, правда мистецтва і мистецтво правди...  Як на мене, "Esthetic Education" нагадує чимось колодязь. Він має і пропонує чисту, відфільтровану, бадьору воду – але видобути її, слухачу, ти повинен сам. Так вона вдвічі смачніша. Ця музика здатна апелювати до кількох культурних шарів і не втрачати при цьому власну внутрішню цінність, вона не стає порожньою еклектикою – і, зрештою, будує власний культурний шар. Тому вимагає певної музичної сенситивності – але, водночас, може загіпнотизувати і випадкового слухача. Молода, суперечлива, флегматично-енергійна, наполеглива, але не нахабна – ця музика шукає. І – знаходить.

Антон Йожик Лейба