Володимир Шинкарук. Шестиструнний дощ. Вам, молодим...

Є музиканти – і їх багато – зосереджені на тому, щоб постійно дивувати слухача якимись зовнішніми змінами: новим стилем, новим іміджем тощо. І це буває цікаво – але переважно, на жаль, у тому випадку, якщо не надто прислухатися. Володимир Шинкарук обрав інший спосіб спілкування зі слухачем – він дивиться всередину. І якщо вже внутрішній світ людини є багатовимірним – мандрувати цими вимірами можна майже безкінечно, і про кожен з них можна розповісти якусь свою історію. Володимир Шинкарук, здається, має в запасі безліч таких історій – і вміє розказати чесно, глибоко, цікаво. Так, що якоїсь миті його історії стають – твоїми. І є в них сум, і є в них радість – і є в них начебто проста, але тонка здатність помічати звичайні речі, у яких насправді й віддзеркалюється головне. Прозора краса життя, що пролітає і наповнюється – щомиті.