Рура. Бджілка Майя.

Це потихеньку набуває обрисів традиції. Швидкий вихід слідом за першим другого альбому Рури – пам’ятаєте? – приємно здивував. Але блискавичний вихід наступного, вже третього альбому – просто вражає. І зараз триває робота над четвертою платівкою – прямо-таки непересічна плодючість. Ну, хіба-що Василь Васильців у нас видає платівки ще частіше – але, на відміну від нього, у випадку з Рурою йдеться про цілком офіційні альбоми, чиїм випуском опікуються серйозні, значні видавці. Причому, що характерно, у кожного альбому – новий видавець. Це ж як треба вміти любити – і свою справу, і людей, аби знаходити щоразу нові шляхи... Словом, щиро вітаємо – сподіваємось, у Рури вистачить сил підтримувати цей темп і надалі. Тим більше, що гурт не губить свого, вже характерного, легкого ставлення до власної творчості. Не легковажного, а легкого. Тобто, якщо дійсно хочеться, можна перемішати стьоб зі смуром – і не надто перейматися, як то буде сприйнято з позицій комерційного успіху. Можна голосно пореготати з поп-гітів, а потім раптом заграти таку душевну лірику, що навіть і слова не надто будуть там потрібні – і хвилюватися лиш про те, щоб і перше, і друге було зроблено щиро. Зрештою, все інше – не суть, а лише особисті уподобання.