Друге дихання. Save the Blues.

Ексклюзивне видання – це, мабуть, ще й тихо сказано. Воно виглядає таким навіть просто зовні – і справді, цікавий пакунок. Але справа, все-таки, в іншому. По-перше – як не дивно, цей диск, схоже, є чи не єдиним українським альбомом, який складається виключно з блюзів (у доволі широкому розумінні цього слова). Принаймні, з-поміж офіційних видань. Більшість композицій, природно, родом зі Сполучених Штатів – але, що приємно, є тут і четвірка блюзів українського авторства. До того ж, все одно не йшлося про акцент на блюзі архаїчному – і, зізнаюся, приємно було почути тут, серед іншого, привіт від Джима Моррісона. Отже, це один бік. Ну а по-друге – давайте придивимось, хто записав цей альбом, адже це інший прояв заявленої ексклюзивності. Друге Дихання – це київський гурт, який ось уже 40 (!) років грає блюз. Не виключено, що це найстарший діючий блюз-бенд не те що Києва, а й усієї України. А може, і значно більш широких територій – хтозна... І Друге Дихання не просто тихенько собі грає – гурт входить до числа кращих на території СНД. Втім, це вже доволі відносна оцінка, як не крути. Принаймні, що стосується блюзового дерева. Тут важливим є інше: твоя музика або чіпляє за живе, або ні. І все. Технічна майстерність, досвід, кращий, гірший – це просто слова тих, хто слухає. Друге Дихання – грає.