Надія Шестак

Закінчивши Київський інститут культури в 1983 році, уродженка далекого Уралу Надія Шестак потрапила до знаменитого ансамблю "Мрія", який, акомпануючи Миколі Гнатюку, доживав тоді останні дні.
Коли "Мрія" остаточно розвалилася, Шестак напросилася до Миколи Мозгового в його гурт "Вересень". Саме з піснями Мозгового і прийшли до неї перші успіхи - друге місце на конкурсі артистів естради України в 1986 році, приз глядачів на відбірковому турі телеконкурсу "Юрмала-87", третє місце на всесоюзному конкурсі виконавців "Ялта-88".
В 1991 році, тоді вже Заслужена артистка України, Надія Шестак припинила виступи на естраді, хоч з музикою остаточно не порвала - навчалась в Московському інституті театру і сцени ім. Гнєсіних в класі Олександра Градського. Пізніше працювала на телебаченні - була ведучою програм "Зичимо щастя", "Монітор".
Через два роки Шестак повернулася на сцену і відразу ж стала лауреатом конкурсу у Вільнюсі. На початку 1996 року вона починає запис головної ролі мюзиклу Арнольда Святогорова "Роксолана", а до літа фірма НАК розтиражовує її першу касетку. В 1998 році їй присвоєне звання Народної артистки України.
Після чергової перерви та такого ж чергового повернення в 1999 році лейбл НАК випустив ще дві касетки співачки - "Сину, Ангел мiй" та "Я горжусь тобой отец", згодом об’єднані за рік в одному CD-збірнику "Ностальгія". Тоді ж за вагомi трудовi досягнення та високий професiоналiзм Надію Шестак нагородили "Орденом княгині Ольги". Згодом, за сімейними обставинами, вона переїхала на помешкання до Москви і в черговий раз полишила вітчизняну естраду - на "Радио России" вона вела програму "Поющая Украина".
Чергове повернення в Україну відзначилося зміною сценічного імені на Надія Крутова-Шестак. Лейбл "Атлантік" один за одним випустив три компакти співачки: "Віри, Любові...", "Жіноча доля", "Нареченная Надеждой".
інформація, фото з: http://kmstudio.com.ua/index.php?nma=cherem&fla=stat&nm=239