Віктор Неборак

Віктор Неборак - поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, есеїст. Живе і працює у Львові. Учасник літугрупування Бу-Ба-Бу, майстерні "Пси святого Юра".
Автор поетичних збірок "Бурштиновий час" (1987), "Літаюча голова" (1990), "Alter Ego" (1993), "Розмова зі слугою" (1994), "Епос про тридцять п'яту хату" (1999), незавершеного роману "Пан Базьо та решта".
Неборак був, як сам зазначає в автобіографії, "рецитатором власних текстів, продюсером поезо-химеро-рокдійств, концептуалістом кількох фестивалів і рушень".      
З середини 1990-х років найпомітнішим з літературних проектів В.Неборака є "Третє тисячоліття" — серія літературних вечорів у Львові, до участі в яких запрошуються "письменники наживо", а сам автор проекту поєднує організаційно-продюсерські функції з функціями ведучого й співрозмовника.
Поетичну творчість Віктора Неборака переважно розглядають у ширшому контексті літературного угруповання Бу-Ба-Бу, до якого, крім нього, належать також Юрій Андрухович та Олександр Ірванець.
Проте, можна говорити про частково "перед-бубабістського" Неборака — поета швидше романтичного, іноді навіть сентиментального, водночас уже із виразним іронічно-сміховим первнем і не менш виразним урбаністичним світовідчуттям. Уже з ранніх поетичних декларацій починаючи, одним із головних героїв Неборакової творчості стає його рідне місто Львів.
Своєрідним апогеєм Неборакового бубабізму стала збірка поезій "Літаюча голова" — напрочуд вітальна й поліфонічна "книжка-карнавал", у якій повною мірою розкриваються і щасливо поєднуються раблезіансько-ренесансовий світогляд автора і високотехнічна, часом навіть віртуозна манера віршування. Саме з моменту виходу "Літаючої голови" в українській літературній критиці починають говорити про постмодернізм і необароко.
Утім, паралельно писалася цілком не схожа стилістично збірка "Alter ego" — книжка переважно верліброва, за жанром лірико-медитативна, з претензією на екзистенційно-філософські узагальнення щодо "підвалин буття".
Остаточно нова Неборакова поетична якість засвідчена у збірці "Епос про тридцять п'яту хату". Як задекларовано вже в анотації, ключовою для неї є "проблема вкорінення, відшукування екзистенціальних цінностей у межах малої батьківщини".
Окремої розмови вартують експерименти Неборака з рок-музикою, здійснювані у першій половині 90-х років ("Неборок"), а також його довготривалі проекти "Реберітація" та "Третє тисячоліття", які відчутно вплинули на формування в сучасному Львові нового мистецько-літературного середовища.
інформація з: http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=23&type=biogr
фото з: http://litakcent.com/