Валерій Маренич. Ген, на узліссі хрест мовчить... (наживо).

Валерій Маренич – з тих співаків, які завойовують свого слухача виключно наполегливою працею над власним талантом. Тобто, тут не йде мова про велику кількість кліпів, про якусь голосну рекламу – ні. Тим більше – відколи розпалося тріо. Тільки концерти і ще раз концерти – але ж це, власне, і є природний для нормального музиканта шлях. І Маренич тут – що називається, на своєму місці. Мабуть, тому, що вміє правильно відбирати пісні для себе – ну а музику, як відомо, взагалі пише переважно сам. І якось так цілком закономірно склалося, що сьогодні він у нас – центральна постать в авторській, бардівській пісні. Можна сказати – патріарх, і це не буде перебільшенням. Ось так. Що ж стосується запису, який Ви тут почуєте, то він – унікальний. Як мінімум – тому, що концертний. Ви багато згадаєте концертних записів Мареничів – чи то у складі тріо, чи то вже сольно? Думаю, не згадаєте жодного – а шкода. І ще один нюанс – для тих, хто вже чув альбом "Пісні волинських авторів". Новий диск не повторює, а продовжує та розвиває цю тему – половина з представлених тут пісень до попереднього альбому не потрапила. Отже, тут Ви їх почуєте вперше – звісно, якщо не довелося бувати на концертах. А почути їх варто – бо не перевелася у нас гарна поезія, та й майстерність Валерія Маренич сумнівів не викликає.