Дует Кримових. Там, де нас немає ІІ.

Приємно, коли в знайомстві знаходиш більше, ніж очікував – особливо, коли очікування від початку і були великими. Музика Людмили та Михайла Кримових – саме такого зразку. Якесь одне конкретне визначення виглядало б тут занадто вузьким – навіть і при тому, що такі напрямки, як нью-ейдж, фьюжн, джаз-рок мають на увазі широку палітру звучань та технічних прийомів. Але тут Ви знайдете все це – і ще дещо, для чого існують не стільки назви, скільки відчуття. Завдяки чому видається цілком очевидним, що класика, етніка, джаз, електроніка – не окремі речі, а гілки одного дерева. Чим більш розгалуженим та глибоким є його коріння, тим більш пишною та насиченою стає крона. І коли, приміром, українське голосіння заплітається у східні орнаменти, а фанковий бас залюбки витанцьовує під латиноамериканську перкусію – виникає не тільки гарна музика, а й справжня магія. Дует Кримових і заворожує, і заряджає, і дає відпочинок – це, якщо дозволите, розумна легка музика. Маю на увазі, що серйозна технічна майстерність, віртуозність виконання не обтяжує, не заважає чистоті ліній, легкості фантазії. Прослухавши платівку, почуваєшся порожнім і насиченим одночасно – дивне, але приємне відчуття.

Антон Йожик Лейба