Johnny Bardo. Basket Case.

Johnny Bardo – це сольний проект, свого роду альтер его Луї Франка, лідера Esthetic Education. Яскравий, цікавий проект – безсумнівно. Варто послухати лише один-два треки, аби переконатися: все зроблено талановито, смачно, якісно. Проект знайшов своє втілення після повернення Луї з мандрівки до Індії. І якщо в плані музики якихось помітних індійських впливів тут не чутно, то в плані емоційному – мабуть, що так. Стільки позитиву тут звучить, стільки якоїсь такої простої, справжньої радості, що просто не хочеться виймати платівку з програвача. Мимоволі згадується світла хвиля, яку свого часу привезли з тих країв, наприклад, Бітлз – але асоціації тут тільки емоційно-естетичні, про музичне наслідування не йдеться. Louis Franck – чи то пак Johnny Bardo – творить вільно і красиво, його музику не хочеться визначати якимись існуючими термінами. Це могло б обмежити сприйняття – а таку музику варто сприймати напряму, без фільтрів. Власне, як і будь-яку музику – але тут той випадок, коли і спокуси фільтрувати немає. Чесна творчість ні від кого не вимагає чесного, неупередженого ставлення до себе – вона здатна просто і природно викликати приязнь у відповідь... Все це до того, що "Basket Case" – альбом світлої радості. А отже – радіймо)

Антон Йожик Лейба