Олена Попова. Voices From My Soul.

Щиро кажучи, про те, що це – дебютний альбом, згадуєш двічі. Вперше – до того, як починаєш слухати: з відчуттям обережної цікавості, бо ще не знаєш напевно, чого чекати від платівки. Вдруге – вже після того, як прослухаєш: з відчуттям задоволення, бо ж далеко не завжди дебют звучить настільки якісно, впевнено, як тут. Олена Попова приємно дивує універсальністю, важко визначити, що їй вдається краще – енергійні "забійники" чи ліричні, тонкі балади. Ось вона звучить яскравим спалахом, обіцяє вибух – і дарує потужні емоційні сплески. А за хвилину – лагідно, майже пошепки заколисує в затишних інтонаціях, до тихого трему доводить умінням прозоро дихати в густих осінніх фарбах... Олена Попова співає об’ємно, співає свідомо – і кожна пауза має значення, і жоден нюанс не є випадковим. Схоже, тут не йшлося про створення просто гарної прикраси: цей альбом запрошує до діалогу, пропонує уважно вслухатися в деталі аранжувань. Зрештою, до його створення долучилося чимало чудових майстрів своєї справи – Ерік Марієнтал (Eric Marienthal), Apple Tea, Андрій Кондаков, музиканти зі Схід-Side, Z-Band, Аби МС, Сергій Овсяніков, Юрій Шепета. Вдалося? Так. Гармонійно, і – нічого зайвого.