Русичі. Щебетала пташечка.

Перший студійний альбом гурту "Русичі" несе настільки переконливий заряд позитивної енергії, що просто неможливо втриматися – хочеться слухати ще і ще. І не лише в тому справа, що переважна більшість пісень має веселий або відверто жартівливий настрій. Бо є тут і моменти ліричні, замріяні – але й вони не несуть жодного смутку, все звучить дуже світло. І це – безумовна заслуга музикантів. Їм вдалося своєю музикою не лише "промити", окрилити те, що було сумним. Вони і легковажним, початково, речам додали таких нюансів, власних нових інтонацій, що давно і добре знані тексти постали у дещо інших, більш глибоких фарбах. До речі, щодо текстів. Зазвичай у подібних випадках народні тексти піддаються обробці, осучасненню. А тут – ні, слова лишилися фактично незміненими, і саме тому цікаво заново до них прислухатися. Крім того, мало хто з рокерів наважується записати альбом, який складався би виключно з народних пісень. "Русичі" – записали, і відмінно. Вийшло, що з одного боку це – справжня рок-суміш, а з іншого – чистий фольклор. Тож у певному сенсі платівку "Щебетала пташечка" можна вважати, мабуть, еталоном фольк-року. А це ж лише початок...